інтегральність

ІНТЕГРА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн., мат.

Властивість за знач. інтегра́льний.

Часто інтегральність – це властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища (з наук.-попул. літ.);

Цілісну характеристику індивідуальних властивостей людини В. С. Мерлін позначив поняттям “індивідуальна інтегральність”, розглядаючи її як об'єкт міждисциплінарного дослідження (з публіц. літ.);

Інтегральність як ознака функції ще мало досліджена в сучасній математиці (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтегральність — Суціль, єдність, злучність, злука Словник чужослів Павло Штепа