інтенціональність

ІНТЕНЦІОНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., філос.

Властивість за знач. інтенціона́льний.

Роман Інгарден вважав, що інтенціональність, редукцію можна було б сприймати як правомірні, якщо вони хоча б на найменшому структурному рівні були тотожні свідомості чистого “я” (з наук. літ.);

Однією з особливостей релігійної свідомості є слабка інтенціональність (з наук.-попул. літ.);

Ілюзорність – це онтологічна категорія, а не просто омана чуттів, це буття феноменальне, у якого є інтенціональність, тобто воно залежить від того, хто пізнає (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтенціональність — -ності, ж. 1》 філос. Намір, ціль, напрям, або спрямованість свідомості, волі на якийсь предмет. 2》 У схоластиці – доцільність, спрямованість мислення на предмет. Великий тлумачний словник сучасної мови