інтервенціонізм

ІНТЕРВЕНЦІОНІ́ЗМ, у, ч., політ.

1. Комплекс заходів для впливу держави на економіку, здійснюваний на економічному макрорівні.

Курс Ф. Рузвельта – програма економічних і суспільно-політичних реформ, заснованих на ідеях інтервенціонізму, ввійшов в історію як єдино правильний у тій ситуації механізм подолання світової економічної кризи (з наук. літ.);

Необхідність інтервенціонізму в сільському господарстві випливає зі специфіки цієї галузі (з наук.-попул. літ.);

Кризи спричиняють суперечки, інтервенціонізм наражається на ізоляціонізм і пацифізм партнерів (із журн.).

2. Уторгнення, втручання (перев. збройне) однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави або у відносини певної держави з іншими державами; інтервенція.

Інтервенціонізм у середині ХХ ст. набув витончених форм, коли агресивні наміри великих держав щодо сусідніх країн або віддалених держав маскуються під популістські гасла (з наук.-попул. літ.).