інтервокальний
ІНТЕРВОКА́ЛЬНИЙ, а, е, лінгв.
Про звук, який знаходиться між двома голосними звуками.
Питання про те, від яких зовнішніх чинників залежить набуття дзвінкості інтервокальними глухими проривними й спірантами, що наявне в багатьох мовах, кожне покоління мовознавців прагне осмислити по-новому (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтервокальний — інтервока́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- інтервокальний — -а, -е, лінгв.: Інтервокальний звук — звук між двома голосними. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтервокальний — інтервока́льний (від інтер... і вокальний) мовозн. звук між двома голосними. Словник іншомовних слів Мельничука