інтерпретанта

ІНТЕРПРЕТА́НТА, и, ж., лінгв.

Те, що є очевидним у самому знакові, крім контексту й обставин його використання.

Думка, яка виникає при сприйнятті мовного знака, є інтерпретантою (з наук. літ.);

Кожний знак здатний породжувати інтерпретанту, і цей процес – фактично нескінченний (з наук.-попул. літ.).