інтерпретативний

ІНТЕРПРЕТАТИ́ВНИЙ, а, е.

Який здійснює інтерпретацію; пояснює.

Інтерпретативний підхід ґрунтується на теоретико-методологічній парадигмі в соціальних науках, йому властива інтерпретативна модель пояснення (з наук. літ.);

Взаємодія музики та слова, особливо їхнього синтезу, збагачують інтерпретативний потенціал текстів Михайла Яцкова, сприяють глибшому розумінню психології персонажів-митців (з наук. літ.);

Підкреслюючи принципово інтерпретативний характер істини в сучасній, оновленій і перебудованій архітектурі питання про істину, ми тим самим лише стверджуємо її людський статус (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me