інтроверт
ІНТРОВЕ́РТ, а, ч., псих.
Людина, яка у своїх переживаннях та інтересах заглиблена у свій внутрішній світ; потайна, неконтактна людина; протилежне екстраверт.
Інтроверт краще сприймає ближчі до нього об'єкти, а екстраверт – віддалені аж до безкінечності (з наук. літ.);
Інтроверти стримані, педантичні, пунктуальні, небагатослівні. Це категорія людей, які, перш ніж сказати, все ретельно обдумують (з наук.-попул. літ.);
Легше екстравертам, які виплескують нервове напруження; гірше – інтровертам, які накопичують усі свої переживання (із журн.);
Я був суворим індивідуалістом та інтровертом .. Я ладен був у житті йти одинцем (І. Роздобудько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтроверт — (від нім. Introver, лат. intro — всередину і vertio — обертаю, повертаю) психологічна характеристика особи, яка заглиблена у свій внутрішній світ, закрита, неконтактна. Протилежне — екстраверт Словник іншомовних соціокультурних термінів
- інтроверт — інтрове́рт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- інтроверт — -а, ч. Людина з психологічним складом, що характеризується замкнутістю, відлюдкуватістю, споглядальністю, направленістю до свого внутрішнього світу; прот. екстраверт. Великий тлумачний словник сучасної мови