інтровертивність

ІНТРОВЕРТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., псих.

Властивість і стан за знач. інтроверти́вний.

Інтровертивність дає суб'єктові великі переваги над оточенням у рефлексивності, поміркованості, послідовній наполегливості, здоровому традиціоналізмі та врівноваженості (з наук. літ.);

Поєднання інтровертивності з раціональністю забезпечує зростання потенціалу соціуму (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтровертивність — Тенденція до зосередження на внутрішніх переживаннях при недостатньому зацікавленні зовнішнім світом; протилежність екстравертивності; одна з типологічних характеристик особи, виділених К.Ґ. Юнґом. Універсальний словник-енциклопедія