інтубування
ІНТУБУВА́ННЯ, я, с., вет., мед.
Дія за знач. інтубува́ти.
Важкою клінічною ситуацією вважають таку, коли анестезіолог стикається з ускладненням інтубування хворого протягом більш як десять хвилин (з наук. літ.);
Медичне оснащення потрібне для надання невідкладної допомоги: контролювання кровотечі, базового й поглибленого інтубування, оброблення опіків, перев'язування відкритих ран грудної клітки (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me