інтубуватися
ІНТУБУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., вет., мед.
Пас. до інтубува́ти.
Оральний кінець зонда має бокові отвори до трьох міліметрів через кожні десять сантиметрів у шаховому порядку на сегменті тонкої кишки, який інтубується (з наук.-техн. літ.);
У разі зупинки серця хворий на правець негайно інтубується (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me