інтубуватися

ІНТУБУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., вет., мед.

Пас. до інтубува́ти.

Оральний кінець зонда має бокові отвори до трьох міліметрів через кожні десять сантиметрів у шаховому порядку на сегменті тонкої кишки, який інтубується (з наук.-техн. літ.);

У разі зупинки серця хворий на правець негайно інтубується (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me