інфімум

І́НФІМУМ, у, ч., мат.

Нижня межа певної множини дійсних чисел.

У випадку, якщо інфімум певної множини належить самій цій множині, він є мінімумом даної множини (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me