інфімум
І́НФІМУМ, у, ч., мат.
Нижня межа певної множини дійсних чисел.
У випадку, якщо інфімум певної множини належить самій цій множині, він є мінімумом даної множини (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me