інфінітність
ІНФІНІ́ТНІСТЬ, ності, ж., спец.
Властивість і стан за знач. інфіні́тний.
Відношення на зразок інфінітність руху – неперервність спектра та фінітність руху – дискретність спектра є актуальними в поглибленні квантової теорії частинок (з наук. літ.);
Дехто з дослідників уважає каузативними такі дієслова, в яких дія окреслюється інфінітністю, вираженою неозначеною формою відповідних дієслів, наприклад: “попросити допомогти”, де “попросити” – каузативне дієслово, “допомогти” – додаток (з навч. літ.);
Інфінітність постмодерного тексту полягає в тому, що він може бути прочитаний кожним по-різному (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me