ініціативниця
ІНІЦІАТИ́ВНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до ініціати́вник 1.
Небагато їх і зібралося в цій кімнатці – ініціативниць проведення опитування серед сільської громади про будівництво нової школи (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me