ініціативниця

ІНІЦІАТИ́ВНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до ініціати́вник 1.

Небагато їх і зібралося в цій кімнатці – ініціативниць проведення опитування серед сільської громади про будівництво нової школи (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me