ініціювання
ІНІЦІЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. ініціюва́ти.
Він [Кейт] скерував на двері свій Ключ і віддав команду ініціювання (О. Авраменко);
Закон не передбачає безпосереднього внутрішнього фінансового контролю на підприємстві, його ж керівник наділений правом ініціювання проведення перевірок стану бухгалтерського обліку (з наук.-попул. літ.);
Однією з головних функцій президії Національної академії наук України є аналіз різних суміжних напрямів науки та ініціювання розвитку її нових підходів до вирішення актуальних питань (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ініціювання — Инициирование — initiation (of explosives) — *Initiierung (der Sprengstoffe) — 1) Збудження ланцюгової хімічної або ядерної реакції внаслідок зовнішньої дії на систему (напр., удару, світла). 2) Збудження детонації вибухової речовини за допомогою вибуху невеликої кількості запальної речовини. Гірничий енциклопедичний словник
- ініціювання — ініціюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ініціювання — -я, с. 1》 Дія за знач. ініціювати. 2》 У системах обробки інформації – процес запуску програми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ініціювання — ініціюва́ння (від лат. injicio – збуджую, викликаю) 1. Збудження ланцюгової хімічної або ядерної реакції внаслідок зовнішнього діяння на систему (напр., удару, світла). 2. Збудження детонації вибухової речовини за допомогою вибуху невеликої кількості запальної речовини. Словник іншомовних слів Мельничука