іпотекодавець

ІПОТЕКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч.

Особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем; кредитор за основним зобов'язанням.

Якщо іпотекодавець раніше мав несплачені зобов'язання чи був неплатоспроможним, є вірогідність того, що зобов'язання не буде сплачено протягом періоду відтермінування (з наук. літ.);

Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель (з навч. літ.).