іпотекодержатель

ІПОТЕКОДЕРЖА́ТЕЛЬ, я, ч.

Особа, якій передано в іпотеку нерухоме майно для забезпечення кредитного зобов'язання перед нею; кредитор за основним зобов'язанням.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати передання йому права власності на предмет іпотеки (з наук.-попул. літ.);

Іпотекодавець є відповідальним перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання (із журн.).