іредентичний

ІРЕДЕНТИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до іредентизму, пов'язаний з ним.

У соціологічних нарисах початку 30-х рр. XX ст. наголошувалося, що для нації музика є іредентичним засобом осягнення національних цілей (з наук. літ.);

Піднесення національної самосвідомості в розвитку іредентичних рухів на початку XX ст. позначилося, зокрема, на українському національному відродженні (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me