іредентичний
ІРЕДЕНТИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до іредентизму, пов'язаний з ним.
У соціологічних нарисах початку 30-х рр. XX ст. наголошувалося, що для нації музика є іредентичним засобом осягнення національних цілей (з наук. літ.);
Піднесення національної самосвідомості в розвитку іредентичних рухів на початку XX ст. позначилося, зокрема, на українському національному відродженні (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me