істиннісний

І́СТИННІСНИЙ, а, е, спец.

Стос. до істинності, пов'язаний з нею.

Адвербіальні предикативи “правильно” – “неправильно” виконують функцію істиннісних оцінок, що констатують, відповідають чи не відповідають дії суб'єкта загальному правилу, виконання якого забезпечує досягнення мети (з наук. літ.);

Класична логіка висловлювань оперує лише двома істиннісними значеннями: “істина” і “хиба” (з навч. літ.).