1. Словник української мови у 20 томах

ієрогліфічний

ІЄРОГЛІФІ́ЧНИЙ², а, е, геол.

Прикм. до ієро́гліф².

Ієрогліфічна поверхня;

Ієрогліфічні породи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ієрогліфічний — ієрогліфі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ієрогліфічний — -а, -е. Стос. до ієрогліфа, ієрогліфів, виражений за їх допомогою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ієрогліфічний — ІЄРОГЛІФІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до ієрогліфа, ієрогліфів, виражений за їх допомогою. В Межиріччі система письма була ієрогліфічною (Іст. стар. світу, 1957, 44). Словник української мови в 11 томах