ієродияконський
ІЄРОДИЯ́КОНСЬКИЙ, а, е.
Стос. до ієродиякона.
Єпископ Тихон здійснив ієродияконську хіротонію над монахом Гавриїлом (з рел.-церк. літ.);
Маючи велику любов до Христа, бездоганний послух та повне відречення від волі своєї, в ієродияконський сан ти, преподобний Меркурію, був рукопокладений (з рел.-церк. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ієродияконський — ієродия́конський прикметник Орфографічний словник української мови
- ієродияконський — -а, -е. Прикм. до диякон. Великий тлумачний словник сучасної мови