їдак

ЇДА́К, а́, ч., розм., рідко.

Те саме, що їде́ць 1.

Попри те, що їдак з мене нікудишній, готувати я люблю, тому й працюю шеф-кухарем (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їдак — Їдець, п. рот; (охочий до їжі) ласун, ласій, їдун, вул. жерун; (з вишуканим смаком) гурман. Словник синонімів Караванського
  2. їдак — Їда́к, -ка́; їдаки́, -кі́в = їде́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)