їдиш

Ї́ДИШ, рідше І́ДИШ, у, ч.

Мова єврейського населення Східної та Центральної Європи, а також США, сформована на основі верхньонімецьких діалектів.

До масового знищення євреїв під час Другої світової війни їдишем розмовляло близько 12 мільйонів осіб (із журн.);

Представники деяких єврейських релігійних громад між собою спілкуються тільки їдишем (з газ.);

// у знач. прикм., незм.

Тепер з почуттям праведно виконаного обов'язку він сяде за написання нових віршів середньовічною мовою ідиш і таки напише їх – цілих сім віршів до обіду, а пополудні ще три вірші (Ю. Андрухович).