їдиш
ї́диш
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- їдиш — Ї́ДИШ, рідше І́ДИШ, у, ч. Мова єврейського населення Східної та Центральної Європи, а також США, сформована на основі верхньонімецьких діалектів. Словник української мови у 20 томах
- їдиш — Одна з германських мов, побутова та літературна мова євреїв-ашкеназі; склалась у X-XIV ст. на базі одного з верхньонім. діалектів із залученням питомо євр. та слов'янських елементів; до II Світової війни її використовували гол. чином у Сх. Європі та Пн. Універсальний словник-енциклопедія