їдження
ї́дження
іменник середнього роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- їдження — див. ЇЖА. Словник синонімів Караванського
- їдження — -я, с., діал. 1》 Дія за знач. їсти 1). 2》 Їжа (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- їдження — ї́дження → їдженя Лексикон львівський: поважно і на жарт
- їдження — ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Словник синонімів української мови
- їдження — Ї́ДЖЕННЯ, я, сер., діал. 1. Дія за значенням їсти 1. Забава розпочалась, як се звичайно буває на Великдень, їдженням свяченого (Ольга Кобилянська, I, 1956, 112). 2. Їжа (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
- їдження — Їдже́ння, -ня с. = їдення. Чуб. II. 582. Драг. 281. За сидження нема їдження. Ном. № 10846. Словник української мови Грінченка