їжатцевий

ЇЖАТЦЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до їжате́ць.

Довжина їжатцевого хвоста становить не більше половини довжини його тіла й голови (з наук. літ.);

Рибалки часто використовують їжатцеві голки для виготовлення поплавків (з газ.).

2. у знач. ім. їжатце́ві, вих, мн. Родина ссавців, що об'єднує гризунів великих і середніх розмірів із розвиненим голчастим покривом.

Харчуються їжатцеві переважно рослинною їжею, зокрема динями, виноградом, манго, ананасами, цукровою тростиною, хоча також можуть уживати й падаль (з наук.-попул. літ.);

Їжатцеві поширені в Південній Європі, Південній Азії, значній частині Африки (з навч. літ.).