ґаздинька
ҐАЗДИ́НЬКА, и, ж., діал.
Пестл. до ґазди́ня.
– Гей, коби то я ґаздинькою була в тім ластів'ячім гнізді! Прилітав би до мене сокіл (Г. Хоткевич);
– А ви, ґаздинько, знаєте, що вибори будуть? (І. Чендей).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
ґаздинька —
ґазди́нька іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ґаздинька —
-и, ж., зах. Пестл. до ґаздиня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ґаздинька —
Ґаздинька, -ки ж. ум. отъ ґаздиня.
Словник української мови Грінченка