1. Словник української мови у 20 томах

ґаздиня

ҐАЗДИ́НЯ, і, ж., діал.

Господарка.

Зоя Жмут добра ґаздиня, пари в селі їй не було (О. Кобилянська);

– Хай буде один ватажок, бо де дві ґаздині, там хата неметена (А. Чайковський);

Вірний пес, що спав біля порога, пізнав її. Пізнав свою ґаздиню .. і кинувся до неї (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґаздиня — Ґазди́ня. Господиня. 36-літня Русинка, з укінченою школою господарки і провадженя кухні в Празі, прийме посаду газдині дому лише у Русина (сьвященника) за скромним винагородженєм (Б., 1904, оголош.) // бук. діал. газдиня — господиня. Українська літературна мова на Буковині
  2. ґаздиня — див. дружина Словник синонімів Вусика
  3. ґаздиня — ґазди́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. ґаздиня — -і, ж., зах. Господарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ґаздиня — Ґазди́ня, -ні, -нею; -ди́ні, -ди́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)