1. Словник української мови у 20 томах

ґаздування

ҐАЗДУВА́ННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. ґаздува́ти.

Деревні [дерев'яних речей] отої немало призбиралося за п'ятдесятлітнє [п'ятдесятилітнє] ґаздування (В. Стефаник);

– Яке буде ґаздування на двох моргах? (Д. Бедзик);

М. Коцюбинський описує звичаї та обряди гуцулів, дотримання яких, за народними переказами, забезпечувало благополуччя або успіх у ґаздуванні (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґаздування — ґаздува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ґаздування — -я, с., зах. Абстр. ім. до ґаздувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ґаздування — Ґаздува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ґаздування — Ґаздува́ння, -ня с. Хозяйничанье. Словник української мови Грінченка