ґаздувати
ҐАЗДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.
Господарювати.
Ще з рік так походив [Іван], а відтак оженився. Треба ж було ґаздувати (М. Коцюбинський);
Була ще майже дитиною, бо числила ледве шістнадцять років. Не знала ще ґаздувати як слід (О. Кобилянська);
Хата їхня стояла на околиці міста, і Катерина ґаздувала тепер там сама (Ю. Покальчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґаздувати — див. господарювати; працювати; хазяйнувати Словник синонімів Вусика
- ґаздувати — ґаздува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ґаздувати — -ую, -уєш, недок., зах. Господарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґаздувати — Ґаздува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ґаздувати — Ґаздувати, -дую, -єш гл. Хозяйничать. Гн. І. 160. Як я буду ґаздувати такий молоденький? Гол. II. 380. Словник української мови Грінченка