ґатунок
ҐАТУ́НОК, нку, ч.
1. Сорт, розряд чого-небудь за якістю.
П'ють галицькі мужики пиво, вино, рум [ром], чай, каву, але в найгірших ґатунках (В. Стефаник);
– Що це за “цигарка”? Я курю тільки папіроси, і то – вищого ґатунку (О. Донченко);
Іван Іванович довго приглядався до пачок цигарок двох ґатунків (Б. Антоненко-Давидович);
Папір, на якому була друкована газетка, був найгіршого ґатунку (Ірина Вільде).
2. тільки род. в. з означ., перен. Узагалі різновид чого-небудь.
Засідав [Шульга] з нами в “Просвіті”, а повернувши додому, писав доноси на “Просвіту” і то найпідлішого ґатунку (М. Коцюбинський);
Говорив [Діденко] небагато.., зате кожна фраза його була наче карбована, кожен дотеп найвищого ґатунку (А. Головко);
Обля жила інтенсивним особистим життям, поряд з нею виникали, щезали і знову з'являлися чоловіки різних класів і ґатунків – військові й цивільні, грубуваті й інтелігентні, високі й низенькі, товсті й худорляві (О. Ірванець).
3. Різновид культурної рослини, плоду і т. ін. за їхньою господарською цінністю.
– У нас тільки одинадцять ґатунків квіток, а треба щонайменше дванадцять (Леся Українка);
Старий був творцем цього ґатунку яблука (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- ґатунок — (розряд чогось стосовно якості) категорія, сорт, (при класифікації) клас. Словник синонімів Полюги
- ґатунок — Ґатунок. 1. Вид, різновид. Громади предметів (тямок), що належать до обсягу одної і тої самої тямки, творять гатунки тої тямки: ялиці, дуби, липи... се гатунки родової тямки „дерева ” (Канюк, 1911, 13). 2. Сорт, вид товару. Українська літературна мова на Буковині
- ґатунок — Сорт, розряд, категорія; (груш) різновид; П. якість <н. вищого ґатунку> Словник синонімів Караванського
- ґатунок — [ґатунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іy Орфоепічний словник української мови
- ґатунок — ґату́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ґатунок — ґату́нок сорт, вид (м, ср, ст): Військо мені подобається. Тут нема політиків, а хто ним був, нагло перестав бути. Я знаю, що є два ґатунки політиків: є такі з ідеї, тоді вони не мають ніякої професії, або є з професії, тоді не мають ідеї. А військо викорінює всякі зайві речі (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ґатунок — -нку, ч. 1》 Сорт, розряд виробу за якістю. 2》 Різновид культурної рослини, плоду та ін. щодо їх господарської цінності. 3》 тільки в род. в. з означ., перен. Взагалі різновид чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґатунок — РІЗНО́ВИД (окремий вид якоїсь загальної категорії, типу, явища тощо), РІЗНОВИ́ДНІСТЬ, ВИДОЗМІ́НА, ВАРІА́НТ, ҐАТУ́НОК, ВАРІА́ЦІЯ, МОДИФІКА́ЦІЯ (предмет або явище, зміна якого характеризується появою в нього нових ознак... Словник синонімів української мови
- ґатунок — Ґату́нок, -нку; -ту́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)