ґвалт

ҐВАЛТ, у, ч., розм.

1. Дія за знач. ґвалтува́ти 1.

Син воєводи Вепра Боривой укупі з татями своїми .. взяв ґвалтом доньку старійшини Забрала (Д. Міщенко);

– Ґвалт – то найстрашніше безчестя над жінкою! (Ю. Логвин).

2. Сильний крик, галас.

По хлівцям [хлівцях] гуси ґеґекають, качки кахкають, квочки кудкудакають, .. а чуючи такий ґвалт, собаки то брехали, то вже стали вити (Г. Квітка-Основ'яненко);

На другий день крик і ґвалт зробився в Матвієвій хаті – скринька, робітницька каса, пропала без сліду! (І. Франко);

Болото завуркало, з ґвалтом знявся табунець крижнів, з виском шугнули кулики (К. Гордієнко).

3. у знач. виг. Виражає волання про допомогу; рятуйте!

– Ґвалт, миряни, що це з нами! (П. Гулак-Артемовський);

– Ви обікрали мене! Ви цілу ніч черпали мою кип'ячку. Ґвалт! Злодії! Ґвалт! Розбійники! (І. Франко);

– Ґвалт! Череду займають!.. (О. Гончар).

◇ (1) На ґвалт ([на] про́бі):

а) (зі сл. дзвонити, бити, кричати і т. ін.) оголошуючи тривогу, повідомляючи про небезпеку, благаючи про допомогу і т. ін.

Став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись... (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Мовчки, заложивши руки, сидіти не годиться. Треба пробі гукати (Панас Мирний);

– Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? – крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький);

Якби хто крикнув на пробі, .. люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (М. Коцюбинський);

Зять побіг до тої господи, де вони вечеряли, і почав кричати на ґвалт, благав рятувати старого (М. Грушевський);

Одбивши ворога, матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній);

Схопився [Юхим], збуджений переляком. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Іван Ле);

Драгуни вже з кількох боків оточували село. Парубок щосили ударив на ґвалт (М. Стельмах);

б) (зі сл. готувати, готуватися, підготовляти і т. ін., діал.) швидко, поспіхом, квапливо.

Після розподілу [хати] треба було мені на ґвалт готувати її вже на зиму, ставити вікна, двері, піч (П. Козланюк).