ґвалт

на ґвалт. 1. зі сл. дзвони́ти, би́ти, крича́ти і т. ін. Оголошуючи тривогу, повідомляючи про небезпеку, благаючи про допомогу і т. ін.). — Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? — крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький); Коронний гетьман Потоцький бив на ґвалт про новий бунт, .. та цих накликувань не слухано (М. Грушевський); Драгуни вже з кількох боків оточували село. Парубок щосили ударив на ґвалт (М. Стельмах); Зять побіг до тої господи, де вони вечеряли, і почав кричати на ґвалт, благав рятувати старого (М. Грушевський); Схопився (Юхим), збуджений переляком. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Іван Ле); Одбивши ворога, матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній). як (мов) на ґвалт. “Цу-цу, Рябко!” — тут всі, повибігавши з хат: “Цу-цу, Рябко!.. на-на!..” — гукнули як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський); Мім, німий раб, .. б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвалт (Леся Українка). 2. зі сл. готува́ти, готува́тися, підготовля́ти і т. ін., діал. Швидко, поспішно, квапливо. Після розподілу (хати) треба було мені на ґвалт готувати її вже на зиму, ставити вікна, двері, піч (П. Козланюк).

хоч ґвалт (про́бі) кричи́. Уживається для вираження надзвичайно скрутного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Часу не вистачає хоч ґвалт кричи (З усн. мови); (Бабуся:) Так її ж тепер до завтра не добудишся, хоч пробі кричи (І. Кочерга); Залишився під кінець самотнім, хоч пробі кричи (І. Сочивець). ма́ло не про́бі кричи́. Маланка мало не пробі кричала, щоб швидше ділили землю (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґвалт — див. гамір; звучання Словник синонімів Вусика
  2. ґвалт — [ґвалт] -ту, м. (ў) -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. ґвалт — ҐВАЛТ, у, ч., розм. 1. Дія за знач. ґвалтува́ти 1. Син воєводи Вепра Боривой укупі з татями своїми .. взяв ґвалтом доньку старійшини Забрала (Д. Міщенко); – Ґвалт – то найстрашніше безчестя над жінкою! (Ю. Логвин). 2. Сильний крик, галас. Словник української мови у 20 томах
  4. ґвалт — ґвалт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. ґвалт — -у, ч., розм. 1》 Сильний крик, галас. 2》 у знач. виг. Виражає волання про допомогу; рятуйте! На ґвалт бити (дзвонити і т. ін.) — оповіщати про небезпеку, про необхідність допомоги; бити тривогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ґвалт — РЯТУ́ЙТЕ виг. (волання про допомогу, порятунок), ҐВАЛТ, ПРО́БІ, КАРАУ́Л. "Ґвалт! рятуйте! Хто в Бога вірує!" — кричить Надворі голос, що є сили (Т. Шевченко); (Анна:) Розбій! Розбій! Рятуйте! пробі! люди!... Словник синонімів української мови
  7. ґвалт — Ґвалт! виг. ґвалт, -ту, -тoвi Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ґвалт — Ґвалт и ґвалт, -ту м. 1) Крикъ шумъ. Алв. 11. Чуб. І. 105. Ґвалт і галас. Шевч. 197. А ґвалту! а крику! Шевч. 214. 2) Насиліе. Прийшов і взяв ґвалтом. Аф. 357. Одняв він гвалтом од убогих козаків і посполитих. О. 1861. VIII. 29. Словник української мови Грінченка