ґвалт

[ґвалт]

-ту, м. (ў) -т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґвалт — див. гамір; звучання Словник синонімів Вусика
  2. ґвалт — ҐВАЛТ, у, ч., розм. 1. Дія за знач. ґвалтува́ти 1. Син воєводи Вепра Боривой укупі з татями своїми .. взяв ґвалтом доньку старійшини Забрала (Д. Міщенко); – Ґвалт – то найстрашніше безчестя над жінкою! (Ю. Логвин). 2. Сильний крик, галас. Словник української мови у 20 томах
  3. ґвалт — ґвалт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ґвалт — -у, ч., розм. 1》 Сильний крик, галас. 2》 у знач. виг. Виражає волання про допомогу; рятуйте! На ґвалт бити (дзвонити і т. ін.) — оповіщати про небезпеку, про необхідність допомоги; бити тривогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ґвалт — на ґвалт. 1. зі сл. дзвони́ти, би́ти, крича́ти і т. ін. Оголошуючи тривогу, повідомляючи про небезпеку, благаючи про допомогу і т. ін.). — Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? — крикнув Єремія (І. Фразеологічний словник української мови
  6. ґвалт — РЯТУ́ЙТЕ виг. (волання про допомогу, порятунок), ҐВАЛТ, ПРО́БІ, КАРАУ́Л. "Ґвалт! рятуйте! Хто в Бога вірує!" — кричить Надворі голос, що є сили (Т. Шевченко); (Анна:) Розбій! Розбій! Рятуйте! пробі! люди!... Словник синонімів української мови
  7. ґвалт — Ґвалт! виг. ґвалт, -ту, -тoвi Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ґвалт — Ґвалт и ґвалт, -ту м. 1) Крикъ шумъ. Алв. 11. Чуб. І. 105. Ґвалт і галас. Шевч. 197. А ґвалту! а крику! Шевч. 214. 2) Насиліе. Прийшов і взяв ґвалтом. Аф. 357. Одняв він гвалтом од убогих козаків і посполитих. О. 1861. VIII. 29. Словник української мови Грінченка