ґава

впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); (Старшина:) Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. (Староста:) Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький).

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський); Ще ж до того звичайний був (Ігнат) і богобоязливий, справді йшов до церкви молитись, а не ґави поміж людьми ловити (П. Куліш); Захопилась (мати) повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав, не крутився дзиґою, не ловив ґав (М. Стельмах). 3. Виявляти неуважність, бути неуважним. — Ей, Піню, чого ґав ловиш? Миску давай (В. Винниченко); — Та чого ж ото ґав ловиш, коли людина тобі думки свої звіряє? (М. Чабанівський); — Та сюди дивись, чого ти ґав ловиш. Про що ти думаєш? (А. Хижняк); Вони, впередзорці,.. Не ловили ґав, зірко стояли на чатах (О. Гончар). 4. Не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду. І це я з моїм розумом ловив ґави, коли таке, .. ціпов’яз, з зубів видер мені ниву!.. (М. Коцюбинський); Мати кидається до печі, щоб чимсь почастувати гостя. Я теж не ловлю ґав: підходжу до припічка і благально дивлюся в подобрілі материні очі (М. Стельмах); Сестра ґав не ловила, доки я терся-м’явся, за суботу та неділю випхала Ориську заміж (М. Рудь); — А в клубі як діла? — А там таки не пусто, Бо не ловив я ґав, У клуб заклав капусту І гарбузи заклав (А. Крижанівський). ґа́ву пійма́ти. — Я вкрав у них чавунчика на дріб до рогатки. ..Сам і ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити… (Григір Тютюнник); // Допускати помилки, бути нерозторопним. Але чи Явдошка та Софійка ловили ґав, чи то в нетяг жевріла мрія про волю, проте недовго затримувались парубки в Повчанського (З. Тулуб); // Не вникати в що-небудь; не займатися вчасно чимсь потрібним. — Схоже, що під носом у нас орудує група, а ми ґав ловимо,— кинув Степан (М. Олійник); — Молодець, ґав не ловиш. Була б моя воля, я б у нашій області створив експериментальну або дослідновиробничу базу пшеничної станції (В. Большак).

ні па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу).

як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього (Проценка).— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґава — Ворона, д. гавря, ґавря; (хто) РОЗЗЯВА. Словник синонімів Караванського
  2. ґава — див. неуважний Словник синонімів Вусика
  3. ґава — [ґава] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. ґава — див. ворон Словник чужослів Павло Штепа
  5. ґава — ҐА́ВА, и, ж. 1. Те саме, що воро́на 1. Знайшовсь Осел-мастак – Його й найняв [хазяїн] левади доглядати, Проклятих горобців та ґав ганяти (Л. Глібов); Вже пiдпливши майже до борту, вони зненацька почули шум крил, птаха звiдкись сполохнули. Ґава! (О. Словник української мови у 20 томах
  6. ґава — ґа́ва іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  7. ґава — -и, ж. 1》 Те саме, що ворона 1). Ґав (ґави) ловити — а) нічого не робити; б) проминати яку-небудь нагоду; в) бути неуважним, неспритним. 2》 перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ґава — РОЗЗЯ́ВА ч. і ж., розм. (неуважна людина), РОЗЗЯВЛЯ́КА розм., РОЗТЯ́ПА розм., РОЗТЯПА́КА розм., РОЗТЕЛЕ́ПА фам., ҐА́ВА зневажл., ВОРО́НА зневажл., ШЛАПА́К ч., зневажл., СОЛОПІ́Й ч., розм., РОЗВЕ́ЗА розм. — Ач, роззява!... Словник синонімів української мови
  9. ґава — Га́ва = ґа́ва, -ви ґа́ва, -ви, -ві; ґа́ви, ґав Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ґава — Ґава, -ви ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. Мнж. 157. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґави ловити. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл. Словник української мови Грінченка