їхній

ї́хній брат. Вони і подібні до них. (2-а жінка:) А нащо вона (одежа) йому? За Дніпро передасться — там ляхи багато набрали для їхнього брата (Панас Мирний).

на́шого (ва́шого, ї́хнього і т. ін.) по́ля я́года, перев. із запереч. Подібний до кого-небудь своїми поглядами, думками, соціальним становищем, поведінкою і т. ін. А другий був молодий, високий козак, тільки щось азіатське; зараз і видно, що не нашого поля ягода, бо до Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш); — Йдіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати.. Гріх таке говорити матері, вона не вашого поля ягода, вона свята жінка (Є. Гуцало); Всякий бачив, що це не їхнього поля ягода, хоч Тарас був зодягнений вельми пристойно (О. Ільченко); — Признатися, я б ніколи не сказав, що ти мого поля ягода, п’єш без смаку… (Ю. Яновський). я́гідка його́ по́ля. Відчувши, що високоосвічений Гриньов — ягідка не його поля, уникав (Онопрій) навіть вступати з ним в розмову (А. Іщук). з ва́шого по́ля я́года. Едіс Хеко — це, Катре, не з вашого поля ягода. Тут, крилатоброва, пахне океанськими валами, криками фіолетових папуг і запаморочливим джазом! (М. Рудь).

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють (на весіллі), як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах).