їхній

ЇХНІЙ – ЇХ

Їхній, -я, -є, займ. присв. Належний їм. Вона нагадала йому всі їхні дитячі забави (М.Коцюбинський); І поїзди летять, уквітчані стрічками... Куди прослалася щаслива їхня путь? (В.Сосюра).

Їх. Родовий відмінок від займенника 3-ї особи множини вони. Загінщики підкотили під браму кілька возів соломи і підпалили їх (І.Нечуй-Левицький); З товаришами легко зійшовся, розважає їх різними витівками (О.Гончар); Дорога між дубів через містки з осики – За тиждень знову їх лаштують лісники (М.Руденко). Рідше їх вживається в значенні їхній. І моляться, і жертвами Дерево благають, Щоб парості розпустило У їх біднім краю (Т.Шевченко); Темні коні пасуться. Ось їх слід у росі (О.Довженко). Вживання їх замість них у сучасній літературній мові ненормативне. Він обізвався до їх одним словом (І.Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їхній — [йіхн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. їхній — -я, -є, займ. присв. Належний їм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. їхній — ї́хній займенник Орфографічний словник української мови
  4. їхній — ї́хній брат. Вони і подібні до них. (2-а жінка:) А нащо вона (одежа) йому? За Дніпро передасться — там ляхи багато набрали для їхнього брата (Панас Мирний). на́шого (ва́шого, ї́хнього і т. ін.) по́ля я́года, перев. із запереч. Фразеологічний словник української мови
  5. їхній — Ї́хній, -ня, -нє, -нього, -ньої, -ньому, -ній, -нім, -ньою; ї́хні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. їхній — Ї́ХНІЙ, я, є, займ. присв. Належний їм. По їхніх очах неначе було знать, що вони все знають (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98); Усі вони, наче живі, вставали поволі в моїй уяві — хазяїн, хазяйка і їхні діти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244)... Словник української мови в 11 томах
  7. їхній — Їхній, -я, -є = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Дещо. Перейшов у їхню віру. Мнж. 122. Словник української мови Грінченка