ґешефтяр
ҐЕШЕФТЯ́Р, а́, ч.
Той, хто займається ґешефтом; спекулянт.
Ананя люди звали то ґешефтярем, то слизькоязиким, бо язик і мозок його завжди безпомилково повертали туди, звідки віяв вітер (М. Стельмах);
Батько з добрим іменем, а син – гешефтяр, хабарник (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґешефтяр — Ґешефтя́р. Підприємець, спритна у грошових справах людина, ділок, спекулянт. А до села внадить ся якийсь ґешефтяр, купить від Івана фальчу поля, від Петра 2, від Гаврила 3 і... Українська літературна мова на Буковині