ґешефтяр
Ґешефтя́р. Підприємець, спритна у грошових справах людина, ділок, спекулянт. А до села внадить ся якийсь ґешефтяр, купить від Івана фальчу поля, від Петра 2, від Гаврила 3 і т д. Небавом має яких 100 фалеч, загніздить ся в селі, а знаючи пристрасть нашого народу до поля, відпродує знов кожну фальчу богато дорозше та заробляє на тім тисячі (Б., 1909, 78, 5)
// пол. geszefciarz, розм., зневажл. - ділок, спекулянт, ґешефтяр.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґешефтяр — ҐЕШЕФТЯ́Р, а́, ч. Той, хто займається ґешефтом; спекулянт. Ананя люди звали то ґешефтярем, то слизькоязиким, бо язик і мозок його завжди безпомилково повертали туди, звідки віяв вітер (М. Стельмах); Батько з добрим іменем, а син – гешефтяр, хабарник (із журн.). Словник української мови у 20 томах