ґирилиця

ҐИРИ́ЛИЦЯ, і, ж., діал.

Ряд, низка.

Ґирилиця машин виїздить з двору табору (Ю. Яновський);

Онуки так любили свою дорогу бабусю, – ґирилицею бігали за нею, мамкали до неї (із журн.).