ґноття
ҐНО́ТТЯ, я, с., збірн.
Дрантя, лахміття.
Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме ґноття та рам'я висіло... (Панас Мирний);
Після місячного невпинного походу з боями на плечах бійців висіло саме ґноття від сорочок (П. Панч);
Не одяг, а якесь ґноття – під руками розлазилося, латка на латці (В. Нестайко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґноття — Дрантя, лахміття, лахи, лахмани, рам'я, обр. сама тобі дірка. Словник синонімів Караванського
- ґноття — ґно́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ґноття — -я, с., діал. Дрантя, лахміття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґноття — Ґноття, -тя с. Отрепье. Словник української мови Грінченка