дзижчальця
ДЗИЖЧА́ЛЬЦЯ, лець, мн. (одн. дзижча́льце, я, с.).
Укорочена пара крил, орган рівноваги у комах.
У двокрилих (наприклад, мухи, комарі) задні крила перетворилися на булавоподібні органи рівноваги – дзижчальця (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me