спочивальня
СПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж.
1. Кімната для спання; спальня.
Одна [світличка] була спочивальнею, а друга – чим тільки можна: і залою, і їдальнею, і вітальнею (Б. Грінченко);
Поклавши руку під щоку, Курсант спокійно засинає... Ще триста хлопців поруч з ним В просторій чистій спочивальні Неповторимі бачать сни... (М. Шеремет);
Провівши матір до дверей спочивальні і побажавши їй на добраніч, Юрій взяв свічку і пішов по кімнатах просторого будинку (П. Кочура).
2. Комплект меблів для такої кімнати.
Чим не підходять для неї оті [меблі] з батьківського дому?.. Спочивальня – тисова. Кажуть, не модна вже сьогодні, – але що з того? (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me