єсеї
ЄСЕ́Ї, їв, мн.
Іудейська релігійна секта у II ст. до н. е. – I ст. н. е.
Єсеї вірували в єдиного Бога, у безсмертя душі (з наук. літ.);
Єсеї були досить релігійними, вели строге моральне життя, старанно дотримувались суботнього дня (з наук.-попул. літ.);
Єсеї певною мірою підготували ґрунт для прийняття християнства, і в числі перших послідовників Ісуса Христа було багато єсеїв (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єсеї — -їв, мн. Юдейська секта, що виникла у 2 ст. до н. е., представники якої проповідували аскетичний побут і спільність майна. Великий тлумачний словник сучасної мови