бом

Бо я

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бом — бом вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бом — БОМ, БОМ-БО́М, виг. Звуконаслідування, що відтворює звуки від удару дзвона або курантів. Бом-бом! – лунає дзвін із дзвонового виру ріки Оденсе (із журн.); Оскільки опівночі куранти не пробили, всі дружно закричали “бом-бом” (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. бом — Елемент рангоуту, горизонтальний круглий брус, рухомо припасований до щогли вітрильного корабля; до б. кріпиться нижній край вітрила; вантажний б. — пристрій для перенесення вантажів. Універсальний словник-енциклопедія
  4. бом — Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять. Грин. II. 112. Словник української мови Грінченка