волати

Значення в інших словниках

1. волати — вола́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. волати — див. КРИЧАТИ; -АЮЧИЙ, що волає, крикун; ГОЛОС -АЮЧОГО, голос крикуна. Словник синонімів Караванського
3. волати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що кричати; голосно кликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. волати — ВОЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Те саме, що крича́ти; голосно кликати. Але хто те місце знає, де трухлявий пень і мох, той приходить і волає або й тихо каже: “Ох!” (Леся Українка); – То чого ж вона ще на поміч волає? (І. Словник української мови у 20 томах
5. волати — Аю, -аєш, недок. Співати. Перестань волати — це тобі не «Караоке на Майдані»! Словник сучасного українського сленгу
6. волати — див. кричати Словник синонімів Вусика
7. волати — КЛИ́КАТИ (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), ПОКЛИКА́ТИ розм., ЗВА́ТИ розм.; ГУКА́ТИ, НАГУ́КУВАТИ (голосно); ВОЛА́ТИ (голосно, просячи допомоги); МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ (просити підійти, роблячи певні знаки рукою... Словник синонімів української мови
8. волати — ВОЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Те саме, що крича́ти; голосно кликати. Але хто те місце знає, де трухлявий пень і мох, той приходить і волає або й тихо каже: "Ох!" (Л. Укр., І, 1951, 273); — То чого ж вона ще на поміч волає? (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах
9. волати — Волати, -лаю, -єш гл. Взывать; громко кричать. Котл. Н. П. До Бога серцем жалосне волають. Гол. І. 34. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе. Чуб. Словник української мови Грінченка