вонпити
вонпити (вонтпити)
сумніватися, вагатися
Джерело:
Зведений словник застарілих та маловживаних слів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вонпити — во́нпити дієслово недоконаного виду сумніватися діал. Орфографічний словник української мови
- вонпити — -плю, -пиш; мн. вонплять; недок., діал. Сумніватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вонпити — ВО́НПИТИ, плю, пиш; мн. во́нплять; недок., діал. Сумніватися. Не вонпив старий Шрам, що його Петро укладе Тура, дармо що Тур такий коренастий (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- вонпити — ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал. Словник синонімів української мови
- вонпити — ВО́НПИТИ, плю, пиш; мн. во́нплять; недок., діал. Сумніватися. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- вонпити — Вонпити, -плю, -диш гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169. Словник української мови Грінченка