диспонувати

Значення в інших словниках

1. диспонувати — Диспонува́ти: — розпоряджатись (мати щось у своєму розпорядженні) [48] — розпоряджатися [20;22;VII;XX] Диспонуючи «Зорею», тов. ім. Шевченка повинно було поперед всього прояснити собі, чия власність «Зоря», і умовлятись о ню попереду з Партицьким, a resp. зо мною, котрому вона зістала дарована [XX] Словник з творів Івана Франка
2. диспонувати — диспонува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
3. диспонувати — -ую, -уєш, недок. і док. 1》 Розпоряджатися вільними сумами, які є на рахунках у кореспондентів банку або в комісіонерів. 2》 перен. Зловживати владою, владно розпоряджатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. диспонувати — Господарювати, господарити, загосподарювати, загосподарити, догосподарювати, догосподарити, нагосподарювати, нагосподарити, погосподарювати, погосподарити, прогосподарювати, прогосподарити, заряджувати, зарядити, позаряджувати, напоряджати, напорядити... Словник чужослів Павло Штепа
5. диспонувати — ДИСПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. У капіталістичних країнах — розпоряджатися вільними сумами, які є на рахунках у кореспондентів банку або у комісіонерів. 2. перен. Зловживати владою, владно розпоряджатися. — Як то, як бог дасть?.. Словник української мови в 11 томах