законник

Монах, чернець

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. законник — Законник (433) (zakonnik) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. законник — зако́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. законник — -а, ч. 1》 розм. Знавець законів (у 1 знач.). || Той, хто суворо пильнує, дотримується законів; охоронець закону. 2》 заст. Чернець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. законник — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст. Словник синонімів української мови
  5. законник — Зако́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. законник — ЗАКО́ННИК, а, ч. 1. розм. Знавець законів (у 1 знач.). [Передерій:] Чого ж ти,, кажу йому, клопочешся, коли в нас один аблокат [адвокат] на всю округу — Василь Трохимович? ..Самий справедливий законник!... Словник української мови в 11 томах