нуда

Значення в інших словниках

1. нуда — Ну́да: — нудьга [1] Словник з творів Івана Франка
2. нуда — нуда́ 1 іменник жіночого роду нудьга розм. нуда́ 2 іменник жіночого роду, істота нудьгар * Але: дві, три, чотири нуди́ розм. Орфографічний словник української мови
3. нуда — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що нудьга 1), 2). 2》 Те саме, що нудьгар. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нуда — НУДА́, и́, ж., розм. 1. Те саме, що нудьга́ 1, 2. Емене́ докучило врешті сидіти на гарячій землі .. Що їй робити, чим заповнити святну нуду? (М. Коцюбинський); Нуда його [пана] мучила, ніяка робота не йшла до рук, ніяка думка не клеїлася в голові (І. Словник української мови у 20 томах
5. нуда — НУДЬГА́ (гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього), НУДО́ТА підсил. розм., СКУ́КА рідше, НУД розм., НУДА́ розм., ЗАНУ́ДА підсил. заст., НУ́ДИ мн., рідше; ХАНДРА́ розм., СПЛІН книжн. заст. Словник синонімів української мови
6. нуда — НУДА́, и́, ж.. розм. 1. Те саме, що нудьга́ 1, 2. Емене́ докучило врешті сидіти на гарячій землі.. Що їй робити, чим заповнити святну нуду? (Коцюб., І, 1955, 285); Нуда його [пана] мучила, ніяка робота не йшла до рук, ніяка думка не клеїлася в голові (Фр. Словник української мови в 11 томах
7. нуда — Нуда́, -ди́ ж. 1) = нуд 1. Де люде, там нуди. Ном. № 2453. Що там росказувати? Нуда така! МВ. (О. 1862. III. 36). Коли б я була така погана, як оце дзеркало показує, то я б з нуди вмерла б. Подольск. г. 2) = нуд 2. Серце б'ється, дак нуда така візьме. Словник української мови Грінченка