нудити

Значення в інших словниках

1. нудити — ну́ди́ти дієслово недоконаного виду викликати почуття нудьги; нудитися — рідко розм. Орфографічний словник української мови
2. нудити — неос. млоїти, вадити; (світом) НУДИТИСЯ; ЖМ. нарікати, скиглити, нити. Словник синонімів Караванського
3. нудити — див. хандрити Словник синонімів Вусика
4. нудити — нуджу, нудиш, недок., розм. 1》 перех. Викликати почуття нудьги. || безос. 2》 неперех., рідко. Те саме, що нудитися. || чим. Відчувати апатію, відразу до чого-небудь. 3》 безос., перех. Викликати нудоту (у 2 знач.). 4》 неперех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нудити — НУ́ДИ́ТИ, ну́джу́, ну́диш, недок., розм. 1. кого. Викликати почуття нудьги. Та що я буду нудити вас довгим оповіданням! (І. Франко); Загадкова міна лікаря якось нудила її (Н. Словник української мови у 20 томах
6. нудити — ну́ди́ти / зану́ди́ти (бі́лим) сві́том. 1. Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності; нудьгувати. Сидиш та світом нудиш (Укр.. присл..); — Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Фразеологічний словник української мови
7. нудити — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
8. нудити — НУ́ДИ́ТИ, ну́джу́, ну́диш, недок., розм. 1. перех. Викликати почуття нудьги. Та що я буду нудити вас довгим оповіданням! (Фр., III, 1950, 105); Загадкова міна лікаря якось нудила її (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
9. нудити — Ну́ди́ти, -джу́, -диш гл. 1) Наводить, нагонять скуку. 2) Томить, мучить. Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить. н. п. 3) Принуждать. Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Волч. Словник української мови Грінченка